Іван Пець: «Буковина» з кожним матчем прогресує і додає у всіх ігрових аспектах»

Іван Пець: «Буковина» з кожним матчем прогресує і додає у всіх ігрових аспектах»

У літнє міжсезоння чернівецька «Буковина» суттєво оновила свій кадровий потенціал перед стартом чемпіонату у Першій лізі. Одним із новачків «жовто-чорних» став 23-річний захисник Іван Пець, який одразу ж завоював місце в основному складі чернівецького клубу…

- Перед початком сезону у Першій лізі «Буковина» підсилила свій склад великою кількістю гравців, у тому числі був підписаний контракт і з тобою. Як виник варіант із чернівецьким клубом?

- Коли розпочалась повномасштабна війна, ми з родиною переїхали із Харкова до Чернівців, тому що тут мешкає багато наших родичів. Звичайно ж, спочатку всім було не до футболу, але згодом починаєш розумієш, що жити без своєї улюбленої справи дуже важко. Потрібно було якось відволікатися від усіх новин. Я почав шукати можливості для того, що тренуватися у футбольному клубі, і згодом вийшов на «Буковину». Кілька місяців тренувався у клубі, брав участь у благодійних турнірах на підтримку ЗСУ, і після того, як ситуація у Харкові трохи покращилась, поїхав додому. Коли ухвалили рішення, що чемпіонат України все ж таки відбудеться, Андрій Ярославович Мельничук зателефонував мені і повідомив, що хоче бачити мене у команді. Так я опинився в «Буковині».

- Які враження від перебування у «Буковині»? Як оціниш виступи «жовто-чорних» в осінній частині сезону? 

- Я дуже радий, що мій вибір зупинився саме на «Буковині». Поспілкувавшись зі своїми друзями-футболістами, які зараз перебувають у різних командах Першої Ліги, розумію, що такий колектив, як у нас в Чернівцях, треба ще пошукати! Вважаю, що «Буковина» заслуговує набагато більшого, і відчуваю, як з кожним матчем команда прогресує і додає у всіх ігрових аспектах. Впевнений, що незабаром це вплине і на турнірне становище.

- Твій батько, Роман Пець, став справжньою легендою харківського «Металіста», а також вигравав трофеї у складі ізраїльського клубу «Маккабі», запам’ятавшись надійною грою у центрі оборони. Це якось вплинуло на твій майбутній вибір ігрового амплуа?

- Звичайно, я завжди брав приклад зі свого батька, дивився багато його ігор, а він, у свою чергу, ділився досвідом і допомагав мені стати кращим. Хоча я і розпочинав свою кар'єру в ролі нападника, багато тренерів все одно бачили мене саме центральним захисником, наголошуючи на тому, що я успадкував ігрові якості батька. Так я й перелаштувався на гру в обороні.

- Ти розпочинав сезон у складі «Буковини» у якості центрального захисника, потім декілька поєдинків провів у ролі опорного півзахисника, а в останніх двох матчах зіграв …у центрі нападу. З чим були пов’язані такі зміни і наскільки важко було грати не на «рідних» позиціях?

- Коли я перейшов на позицію опорного, передусім від мене вимагали виконувати захисні функції, як і на позиції центрбека, тому перебудуватися було не складно. Зважаючи на те, що свою кар'єру я розпочинав нападником, і ця позиція теж мені добре знайома, то на адаптацію пішло мінімум часу.

- Які очікування від заключного матчу року проти «Ниви»? Кого можеш виділити з гравців тернопільського клубу?

- Ми будемо робити все можливе, щоб здобути три очки і піти у відпустку з гарним настроєм. Не хотілося б когось конкретно виділяти, тому скажу загалом: «Нива» – хороший суперник, з яким завжди цікаво грати. Чекаю від цього матчу багато боротьби, єдиноборств та великої жаги до перемоги.