Під час підготовки до нового сезону із клубною
пресслужбою поспілкувався один із лідерів «Буковини» Борис Орловський.
-
Рівно місяць минув після закінчення попереднього чемпіонату. Як ти можеш
підсумувати виступи «Буковини»?
- Звичайно, були як позитивні, так і негативні
моменти. Але я вважаю, що за тих обставин, у яких перебуває команда, друге коло
для нас пройшло вдало. Тому що було багато важких епізодів, невелика обойма
футболістів, плюс із цієї обойми іще випадали гравці через травми та картки.
Інколи на лаві запасних було по двоє-троє польових гравців і не було ким
освіжити гру. Це важко.
Але, на мою думку, було багато позитивних моментів.
Адже чимало молодих футболістів грали та набиралися досвіду. Були помилки, але
без них нікуди. Жодного росту і близько не може бути, якщо людина не гратиме і
не робитиме помилки. Звичайно, хочеться, щоб цих помилок було поменше, бо
прагнемо постійно вигравати, показувати достойний футбол. Але головне, що
хлопці прогресують.
-
Практично весь попередній чемпіонат ти провів не у рідному півзахисті, а в
центрі оборони. Чи можна сказати, що ти вже остаточно освоївся на цій позиції?
- Я то освоївся на цій позиції, для мене немає
різниці, де грати. Зрозуміло, що я все життя був опорним півзахисником і
як-тільки буде кому грати в центрі оборони, то цілком можливо, що я знову
повернусь на свою рідну позицію. Хоча я вже й сам не знаю, де мені краще. Якби
команда грала у просто «бий-біжи» і я в такій ситуації був центральним
захисником, то мені би не дуже це подобалось. Тому що я люблю більше грати з
м’ячем і оскільки наш тренер проповідує технічний футбол, то мені комфортно
грати на цій позиції. Адже ми постійно стараємось бути на м’ячі. А якби просто
били б уперед, то тоді, звичайно, мені хотілося б більше грати в опорній зоні.
Там би частіше зустрічався із м’ячем. Для мене просто вибити м’яча вперед – це
як різати ножем по серцю.
-
Як проходить підготовка до нового сезону і наскільки тренувальний процес Євгена
Коваленка відрізняється від інших фахівців?
- У кожного тренера безумовно своя філософія. Я вже
бачив у тренуваннях багато чого і не можу сказати, що зараз є щось нове для
мене. Але все цікаво, усі вправи з м’ячами. Головне, що немає беззмістовного
бігу і це приємно. Втома вже є, вона накопичується, але вона накопичується
через поле, через м’яч і потім нам із цим же м’ячем зустрічатися на полі. Тому
я вважаю, дуже добре, що тренувальні збори проходять у такому ключі.
-
Чого очікувати вболівальникам «жовто-чорних» від команди у новому чемпіонаті?
- Сподіваюсь, вдасться ще трохи підсилити склад. Дуже
хочеться продовжити грати у такий же футбол, який ми показували в кінці
попереднього чемпіонату. Надіюсь, зможемо порадувати наших вболівальників.
Хочеться перемагати в кожному матчі і ми будемо старатись це робити.
Користуючись нагодою,
хочу сказати, що таке місто, така команда не може бути без високих завдань.
Хотілося б, щоб «Буковина» була там, де вона повинна бути – щонайменше в Першій
лізі. А моя особиста думка: «Буковина» має грати у Прем’єр-лізі. Я розумію, що
є багато різних обставин. Дякую міському голові, який допомагає команді.
Сподіваюсь, що невеликими кроками ми рухаємось уперед. Мені як людині, яка
народилась у цьому місті, дуже хочеться, щоб ми вирішували амбітні завдання. Є
хлопці, які цього теж дуже хочуть, дуже довго чекають і я вважаю, що вони
готові до цього. Є вболівальники, які засумували за великими перемогами. Хочу
побажати їм віри в команду, віри в хороше майбутнє, яке скоро наступить. У нас
і так все більш-менш добре, але хочеться, щоб ми боролись тільки за найвищі
місця в турнірній таблиці.