Другим зимовим новачком «Буковини» став захисник Кирило Прокопчук, який вже захищав кольори нашого клубу у сезонi 2022/23. Одразу після підписання угоди з «жовто-чорними» Кирило дав інтерв'ю клубній пресслужбі.
- Кириле, раді знову тебе бачити в жовто-чорних кольорах! Які твої перші емоції після повернення в «Буковину»?
- Дякую за привітання! Дуже радий повернутися в цей клуб, у це місто. У мене залишилися дуже приємні спогади від того сезону, який я тут провів. Усе дуже позитивно!
- Коли ти дізнався, що «Буковина» знову хоче тебе підписати? Які були твої перші емоції з цього приводу?
- Якщо говорити про це міжсезоння, то вперше про зацікавленiсть клубу я дізнався в середині грудня, але не все в цьому плані залежало від мене, оскільки я мав контракт із «Минаєм». Тому я дуже радий, що клуби між собою домовилися. Також хочу подякувати «Минаю» за те, що він пішов мені, скажімо так, назустріч, на деякі поступки. Радий, що все так склалося!
- Власне, згадуючи «Минай», можна відзначити, що ти там набрався досвіду ігор в УПЛ, попрацював із Желько Любеновичем. Що дав тобі цей період кар'єри?
- Звичайно, це був хороший період кар'єри. Ви правильно зазначили, що я набрався досвіду ігор у Прем'єр-лізі, де інші швидкості, інші вимоги до гравців. Дуже цікаво там грати, думаю, кожен гравець хоче відповідати рівню УПЛ. Було дуже цікаво працювати з Желько Любеновичем. Це молодий фахівець, який має, скажімо так, європейський підхід до футбольного процесу. Желько проводив цікаві тренування, тому цей період кар'єри пішов мені тільки на користь і я ним дуже задоволений.
- Кирило Прокопчук зразка літа 2023 року, коли ти залишив «Буковину», і зими 2025-го - це різні футболісти чи ні? Як ти змінився за цей період?
- Постарів щонайменше (сміється). З моменту свого першого виступу за «Буковину» став більш досвідченим гравцем. Сподіваюся, що моя гра за ці 2 роки покращилася.
- А як за цей час, на твою думку, змінилася «Буковина»?
- Тут усе просто: якщо взяти гравців, із ким грав тут разом, уже нікого не залишилося. Тільки люди з персоналу, керівництва, медіацентру. У клубі змінилося все кардинально: з'явилися більш амбітні плани, більш амбітні завдання. Тобто все робиться для футболістів, їм створюються всі умови, щоб кожен думав тільки про футбол і робив все залежне від себе, щоб клуб досягав поставлених цілей.
- Який твій топ-спогад минулого періоду виступів за «Буковину»? Можливо, гол у ворота «Чернігова» чи щось інше?
- Думаю, кожен футболіст любить забивати, але мені як захиснику більше до вподоби, коли моя команда грає «на нуль». Мені той період запам'ятався тим, що був дуже хороший колектив. Зрозуміло, що перше коло було трохи змазане, бо тоді була нова команда, ми притиралися один до одного. Навесні вже точково посилилися, з'явилося більше зіграності і результати покращилися. Дуже цікаво було працювати під керівництвом Андрія Ярославовича Мельничука.
- Ти вже встиг взяти участь у тренувальному процесі. Як тебе прийняв колектив і з ким ти раніше був знайомий?
- Колектив прийняв досить непогано. Дуже дружня команда, хлопці багато жартують. Мені подобається, коли в колективі гарна атмосфера, в той час коли робиться велика справа. У такій обстановці всі навантаження переносяться краще. Я грав проти багатьох хлопців, але в одній команді був тільки з Іваном Тищенком - у молодіжці «Олександрії», та Іваном Пономаренком ще в академії «Дніпра». З ними я і знайомий найкраще. Сподіваюся, що зараз мені не знадобиться багато часу на адаптацію.
- У центрі захисту «Буковини» на тебе чекає дуже жорстка конкуренція, у команді багато хороших центральних захисників. Як ставишся до цієї конкуренції?
- Так, я подивився на склад команди і справді в ній багато центральних захисників. Я вважаю, що конкуренція - це добре. Ти завжди розумієш, що за твоєю спиною стоїть черга і тобі необхідно постійно працювати і віддаватися по максимуму на кожному тренуванні. Вважаю, що за такої конкуренції працювати цікавіше.
- Раніше ти в «Буковині» виступав під 88-м номером, а зараз узяв 37-й. Поясни своє рішення.
- Ну, тоді й вибору особливого не було (сміється). А зараз... Взагалі-то я люблю 3-й і 5-й номери, але вони зайняті. А під 37-м я грав у «Поліссі» і ще мені як уболівальнику «Ліверпуля» подобалася гра Мартіна Шкртела, а він виступав у «Ліверпулі» саме під 37-м номером. Я завжди, коли зайняті 3-й і 5-й номери, беру собі 37-й.
- Дуже банальне запитання: які цілі ставиш перед собою в «Буковині»? Як особисті, так і командні.
- Якщо особисті, то звісно ж, хочеться прогресувати з кожним тренуванням, з кожною грою, стати частиною команди, яка змогла б досягти поставлених керівництвом цілей. Хочеться приносити команді на полі максимальну користь. Звичайно ж, кожен футболіст хоче грати в стартовому складі - це нормальне явище. Головне - хочеться тут насолоджуватися футболом!
