«Буковина» вдруге поспіль пробилася до півфіналу VBET Кубка України! У чвертьфінальному поєдинку «жовто-чорні» у Черкасах здолали «ЛНЗ» у серії післяматчевих пенальті. Одним із головних героїв драматичної розв’язки став голкіпер чернівчан Герман Пеньков, який, парирувавши удар Олега Горіна, подарував неймовірні емоції вболівальникам «Буковини» та всім чернівчанам і, що найголовніше, путівку «жовто-чорним» до четвірки найсильніших команд Кубка України. Одразу після матчу в ефірі УПЛ ТБ Герман поділився емоціями від перемоги над своїм колишнім клубом.
- Якщо дивитися на статистику пенальті, то за всю кар’єру вам вдалося відбити лише два удари з одинадцятиметрової позначки. Чи була якась цілеспрямована підготовка до серії пенальті у поєдинку з «ЛНЗ»?
- Так, пенальті - не дуже сильна моя сторона, але я намагаюся постійно працювати над цим компонентом. Дуже радий, що сьогодні ця післяматчева серія пенальті була для нас успішною, і в підсумку «Буковина» здобула перемогу.
- Ви - ексгравець «ЛНЗ». Чи була для вас якась додаткова принциповість у цьому матчі?
- Для мене Черкаси - не чуже місто. Мені було дуже комфортно тут жити і грати, тому загалом почувався нормально, був радий повернутися сюди. Якоїсь додаткової мотивації чи принциповості не було. Так, раніше грав за «ЛНЗ», але зараз це ніяк не впливало і не відволікало. Усі ми професіонали, готуємося від гри до гри й просто виконуємо свою роботу.
- Якою була підготовка до цієї гри? Чи вдалося реалізувати все, що планували?
- Перед матчем ми говорили про те, що потрібно вирішити все в основний час і не доводити справу до пенальті, щоб швидше поїхати додому в гарному настрої. Але на полі виходило не все. Ми переходили із синтетичного газону на натуральний, і це було помітно. Були помилки на рівному місці, що впливало і на гру, і на тактичні моменти. Те, що ми напрацьовували і хотіли показати, не зовсім вдалося, але найголовніше - що є позитивний результат.
- Ми помітили, що під час перших трьох ударів у серії пенальті ви, здається, були готові стрибати переважно в правий кут, а на четвертому - у лівий. Останній удар, який став переможним, здався чистою роботою на реакцію. Як було насправді?
- Було таке відчуття, що футболісти, які били, пробиватимуть саме у правий від мене кут, тому я працював саме туди.
- Чи розбирали удари суперників із тренером воротарів? Можливо, була якась заготовка, наприклад, на пляшці з водою?
- Усе, що можу сказати - наш тренер воротарів краще відбиває пенальті, ніж я. (усміхається)
- Стати півфіналістом Кубка України у складі команди Першої ліги, ще й вдруге поспіль - це особливе досягнення?
- Особисто для мене - так, це велике досягнення. На такій стадії Кубка України я ще не грав. І дуже приємно відчувати, що ми дійшли до півфіналу. Ми всі молодці.
