Віктор ОСАДЧУК
Віктор Осадчук народився 2 грудня 1934 року в Одесі. Віктор Олександрович – вихованець одеського футболу, який розпочинав грати у місцевому СКА. У 1958-1959 роках Віктор захищав кольори одеського «Чорноморця» (35 матчів, 3 голи).
У 1960-1965 роках Віктор Осадчук грав у захисті за чернівецький «Авангард» («Буковину») – 204 матчі (7 голів). Упродовж шести сезонів він був одним із лідерів чернівецької команди. Після завершення кар’єри гравця Віктор Осадчук залишився у Чернівцях, де працював тренером у «Трудових резервах» («Гарті»).
У різний час під орудою Осадчука тренувалися такі відомі буковинські футболісти, як Сергій Шмундяк, Дмитро Білоус, Іван Руснак, Павло Решетник, а також чемпіон СРСР – 83 у складі дніпропетровського «Дніпра», відомий тренер Микола Павлов.
У 70 - 80 - х роках минулого століття Віктор Осадчук працював з аматорською командою "Метеор" (Чернівці). Цей колектив у 1979 році здобув Кубок області, а у сезоні - 80 став чемпіоном буковинського краю.
Пішов із життя Віктор Осадчук 16 лютого 2016 року в Чернівцях.
Валерій СЕМЕНОВ
Народився 17 травня 1941 року в Ленінграді (нині – Санкт-Петербург). Валерій Борисович захищав кольори чернівецької команди «Буковина» («Авангард») у 1961-1964, 1967-1974 роках. Також пограв за колективи «Суднобудівник» (Миколаїв) та «Дніпро» (Кременчук).
У 1968 році Валерій Семенов у складі чернівецької «Буковини» став срібним призером класу «Б». «У нас була дуже хороша команда. Фінальні матчі ми грали з представниками Тернополя. Нам сказали, що якщо ви зіграєте внічию у Тернополі, то наступний матч проведете вдома. У першій зустрічі ми повністю віддалися боротьбі та зіграли унічию – 1:1. А у федерації нам сказали: «Скільки ви б не грали, матчі відбуватимуться у Тернополі». Судді нам казали, що зробити нічого не можуть. Все вирішили, так би мовити, «на горі». Потім нам обіцяли, що половина команди отримає звання «майстер спорту СРСР». Врешті-решт, нам нічого не дали.
У 1968 році у нас була сильна команда. Ворота захищав Чоба Кахлик. У «Буковині» також грали Федя Чорба, Саша Павленко, Міша Мельник… Ми добре грали, тому люди із задоволенням ходили на наші матчі», - казав Валерій Семенов.
За кар’єру гравця Валерій Борисович зіграв 509 офіційних матчів, у яких забив 71 гол.
Після завершення кар’єри футболіста Валерій Семенов працював тренером у ДЮСШ «Буковина». Серед найкращих вихованців Валерія Борисовича – Сергій Черняк, Віталій Ісаєв, Роман Зароченцев, Денис Олійник.
Помер 28 березня 2018 року в Чернівцях.
Володимир ВОРОНЮК
Володимир Дмитрович народився 2 січня 1943 року у Чуднові Житомирської області. У 1961 році перспективного гравця разом із Миколою Чепурським і Романом Гаврильцем зарахували у команду «Авангард» (Чернівці). 2 серпня 1961 року він дебютував у матчі проти представників Житомира. Гра завершилась із рахунком 2:2.
Після цього Володимир Воронюк провів не один блискучий сезон за рідну команду, однак у 1966 році вирішив перейти у івано-франківський «Спартак».
«У мене вже народився син. А з Івано-Франківська приїхав за мною Мирослав Думанський. Він сказав, що хоче бачити мене у своїй команді. Я приїхав у «Спартак». Мені одразу показали квартиру. В Івано-Франківську був хороший сезон. Ми посіли четверте місце.
Потім приїхав у Чернівці. Дізнався, що тут планують створити команду, яка би вийшла у першу лігу. Як наслідок у буковинську команду повернулися Валерій Семенов, Михайло Мельник, який був у львівському СКА. Семенов грав у Миколаєві. А Іван Пинзар грав у Кишиневі. Вже тоді у «Буковині» були Олександр Павленко, воротар Чоба Кахлик. Приїхали у Чернівці також кваліфіковані гравці із Закарпаття.
У 1967 році ми виступили не дуже вдало. А вже через рік «Буковина» посіла друге місце. Тоді у нас команда була потужна – Петро Кобичик, Леон Грос, Федір Чорба, Анатолій Рабич. А яка у нас була лінія півзахисту! Іван Пинзар, Михайло Мельник… У нападі грали я та Валерій Семенов», - розповів буковинський футбольний ветеран.
Перший матч сезону – 69 чернівецька «Буковина» провела вдома з дніпропетровським «Дніпром». Ворота «Дніпра» захищав Володимир Пільгуй (замінив у воротах московського «Динамо» легендарного Льва Яшина), а тренував суперника «Буковини» незабутній Валерій Лобановський. Володимир Дмитрович про цей матч каже: «У складі «Дніпра» також був легендарний Андрій Біба. Ми програли з рахунком 0:2, однак про нас ніхто не сказав жодного поганого слова. Навпаки – нам аплодували. А потім ми обіграли запорізький «Металург», за який виступав воротар Олександр Прохоров – майбутній голкіпер київського «Динамо», московського «Спартака» та збірної СРСР. Ми грали з дуже серйозними командами.
У 70 – х роках Володимир Воронюк також був одним із кращих у складі «Буковини». «Ці роки найбільше запам’яталися зміною тренерів. У нас працювали Каневський, Масловський… Кожен тренер працює по-своєму. Я ж на рік повертався в Івано-Франківськ, де тренером працював Віктор Лукашенко. Про цього тренера можна сказати, що він виводив команди на вищий рівень і одразу…звільнявся.
А коли «Буковина» розпочала гірше грати, то тренерський місток очолив Олександр Павленко. Він і запропонував мені повернутися з Івано-Франківська. Я повернувся у чернівецьку команду та грав за неї до 1975 року. 5 травня 1975 року я написав заяву на звільнення», - сказав Володимир Дмитрович. За «Буковину» Володимир Воронюк зіграв 441 матч (125 голів).
Після завершення кар’єри гравця Володимир Дмитрович працював на заводах «Кварц» і «Сільмаш», а також продовжував виходити на футбольне поле. А у 1977 році Абрам Лерман запросив Володимира Воронюка працювати у «Буковину». Так відомий бомбардир став адміністратором команди.
Володимир Воронюк також працював із Юхимом Школьниковим. Володимир Дмитрович причетний до усіх успіхів у історії «Буковини».
Роман УГРЕНЧУК
Роман Угренчук народився 13 квітня 1957 року в Чернівцях. Футболом розпочав займатися у 12 років (тренери – Айзик Бронштейн, Михайло Мельник). Роман Георгійович виступав у дублюючому складі київського «Динамо» та вінницькому «Локомотиві».
У 1977 році Роман Угренчук дебютував у рідній «Буковині». Упродовж багатьох років він блискуче захищав кольори рідної команди. Будучи патріотом «Буковини», Угренчук відхиляв пропозиції інших колективів. Зокрема, захисника запрошували у дніпропетровський «Дніпро», який тоді грав у вищій союзній лізі. Як зазначав Роман Георгійович, Леонід Колтун, який тоді входив у тренерський штаб «Дніпра», пропононував йому квартиру в Дніпропетровську.
Наприкінці сезону – 87 за багаторічний виступ у чернівецькому колективі Роману Угренчуку присвоїли звання «майстер спорту СРСР». Він залишається єдиним футболістом в історії «Буковини», який отримав таке високе звання, виступаючи саме у чернівецькій команді. Усього за чернівецький колектив Угренчук зіграв 480 матчів (12 голів).
Після завершення виступів у «Буковині» грав у першості Чернівецької області за команди «Колос» (Новоселиця) та «Агро» (Коритне).
В останні роки життя Роман Георгійович був директором чернівецького стадіону «Юність» («Гарт»).
Пішов із життя 12 січня 2013 року. У Чернівцях щорічно проводяться турніри пам'яті Романа Угренчука.
Валерій БОГУСЛАВСЬКИЙ
Валерій Богуславський народився 14 січня 1955 року в Києві. У 1976 – 1983 роках (з перервою) виступав у чернівецькій «Буковині». Пограв у одеському «Чорноморці» та київському СКА. З 1984 по 1996 роки був другим тренером чернівецької «Буковини». А у сезоні – 96/97 став головним тренером команди з Чернівців. Тренував також тернопільську «Ниву» та івано-франківське «Прикарпаття». Був помічником Володимира Лозинського у полтавській «Ворсклі».
Киянин Валерій Богуславський приїхав у Чернівці ще у 1976 році. Запросив Богуславського у «Буковину» тренер Анатолій Молотай. Упродовж кількох сезонів Богуславський був одним із лідерів чернівецької команди. Тому захисник отримав запрошення від колективу вищої союзної ліги «Чорноморець» (Одеса), де, на жаль, через травму зіграв у основному складі лише 1 матч. Повернувшись у Чернівці, Валерій Богуславський, допоміг рідній команді перемогти у другій союзній лізі.
У 1984-1996 роках Валерій Богуславський був тренером чернівецької «Буковини» та зробив вагомий внесок в успіхи нашої команди наприкінці 80-х - на початку 90-х років.
У 1996-1998 роках під керівництвом Богуславського чернівецька команда непогано виступала у першій лізі. Хоча тоді «Буковина» вагомих результатів не досягла, Валерія Олександровича вважають одним із найкращих тренерів у історії клубу.
Іван ГАКМАН
Іван Гакман народився 18 січня 1955 року в Чернівцях.
У 1976 році Іван Гакман дебютував у складі чернівецької «Буковини», за яку провів 41 матч (1 гол).
Напередодні сезону – 77 Гакман разом із іншим гравцем «Буковини» Габором Качуром отримав запрошення у команду вищої союзної ліги «Чорноморець» (Одеса). У 1977 році буковинець грав переважно за дублюючий склад одеської команди, за який забив 11 голів. Наступного року Іван Гакман провів за основу «Чорноморця» 6 матчів та забив 1 гол (у ворота московського «Динамо»).
У 1981 році футболіст повернувся до рідної чернівецької «Буковини». Кольори буковинської команди Іван Гакман захищав впродовж шести сезонів, а у 1983 році був капітаном колективу. У сезоні – 82 гравець став переможцем чемпіонату УРСР. Загалом у складі «Буковини» провів 304 матчі (11 голів).
У складі ветеранської команди «Буковина» (Чернівці) Іван Гакман став чемпіоном та володарем Кубку України серед ветеранів (+35) - 2005, срібним призером чемпіонату України серед ветеранів (+50) - 2013.
Юрій ГІЙ
Юрій Гій народився 5 травня 1962 року у Львові. Юрій Володимирович - вихованець львівського футболу (перший тренер – відомий фахівець Анатолій Крощенко), однак велику частину свого спортивного життя віддав «Буковині». Юрій Гій дебютував у «Буковині» під час сезону–79 . Цікаво, що Борис Рассихін привіз зі Львова ще одного гравця — Івана Нагірного. Якщо Іван зіграв у «Буковині» кілька сезонів, то Юрій Гій став легендою «Буковини».
Вже у сезоні–80 молодий гравець продемонстрував результативну гру (8 голів), а «Буковина» стала срібним призером другої союзної ліги (5 зона). Через два роки чернівецька команда здобула «золото» другої ліги (6 зона). У 1983 році став капітаном чернівецької «Буковини». Капітанську пов'язку команди з Чернівців Юрій носив до 1989 року.
Цікаво, що до середини сезону – 85 Юрій Гій діяв у півзахисті, однак у інтересах команди згодом розпочав грати у захисній ланці «Буковини».
Сезон – 90 Юрій Гій провів у львівських «Карпатах». Напередодні сезону – 91 гравець повернувся у «Буковину» та знову став капітаном чернівецької команди. У 1991 році чернівецька команда посіла у першій союзній лізі п’яту сходинку.
Юрій Гій був капітаном «Буковини» і у першому чемпіонаті Незалежної України. У 1992 році досвідчений футболіст трохи пограв за болгарський «Хасково». А у 1994 – 1995 роках знову захищав кольори рідної «Буковини». Юрій Гій – рекордсмен чернівецької команди за кількістю зіграних матчів (508 зустрічей, 26 голів).
Упродовж 2000-2002 років Юрій Гій був головним тренером «Буковини». Під його керівництвом чернівчани за підсумками сезону - 1999/00 здобули путівку у першу лігу чемпіонату України.
У вересні 2013 року Юрій Володимирович знову очолив тренерський місток «Буковини». Юрій Гій працював головним тренером чернівецької команди до червня 2015 року.
Валерій САРАФІНЧАН
Валерій Сарафінчан народився 28 квітня 1960 року в Чернівцях. Валерій Лазарович – вихованець відомого тренера Михайла Кузьміна. У 1977 році молодий гравець дебютував у чернівецькій «Буковині». Впродовж 1977-1978 років Валерій Сарафінчан провів за «Буковину» 14 матчів. Потім була служба в армії та виступи за команду «Титан» (Армянськ).
У 1983 році Валерій Сарафінчан знову став гравцем «Буковини», яку тренував Олександр Павленко. А найкращі роки у рідній команді захисник провів після приїзду в Чернівці Юхима Школьникова.
Упродовж 1987-1990 років Валерій Сарафінчан не пропустив жодного (!) офіційного матчу чернівецької «Буковини». За цей час підопічні Юхима Школьникова виграли чемпіонат УРСР (шоста зона) – 88, стали срібними призерами чемпіонату УРСР – 89, а також здобули путівку у першу союзну лігу.
У сезоні – 91, який став дебютним для «Буковини» у першій лізі чемпіонату СРСР, Валерій Сарафінчан також був одним із основних гравців чернівецької команди. У тому що наші земляки здобували очки у матчах із такими суперниками, як «Ротор» (Волгоград), «Зеніт» (Санкт-Петербург), «Кайрат» (Алма-Ата), «Нефтчі» (Баку), а у підсумку посіли п’яте місце, є велика заслуга Валерія Сарафінчана. Загалом він зіграв за «Буковину» 380 матчів, у яких забив 12 голів.
У 2001 році Валерій Сарафінчан був президентом рідного футбольного клубу «Буковина» (Чернівці).
Валерій Лазарович продовжує плідно працювати у буковинському футболі. Зокрема, ветеранська команда «Буковина-Ретро» під його орудою двічі поспіль вигравала чемпіонат України (45 років і старше). У 2019 році Валерій Сарафінчан став головним тренером жіночої футбольної команди «Буковинська надія» (Великий Кучурів).
Сергій ШМУНДЯК
Сергій Шмундяк народився 17 жовтня 1957 року в Чернівцях. Футболом займався у Миколи Брєєва та Віктора Осадчука. У 1975 році зіграв перший офіційний матч за чернівецьку «Буковину». У 1977-1978 роках захищав кольори львівського СКА. За армійський колектив Сергій Шмундяк провів 80 матчів, у яких забив 30 голів. У сезоні – 77 став кращим бомбардиром чемпіонату УРСР – 20 голів.
У 1979 році Сергій Шмундяк повернувся у чернівецьку «Буковину», за яку виступав з невеликою перервою (у 1981 році пограв трохи у львівських «Карпатах») до 1986 року. Ставав кращим бомбардиром «Буковини» у 1979 (разом із Віктором Хлусом), 1981 – 1982 роках. У офіційних матчах чернівецької команди Сергій Шмундяк записав на свій рахунок 101 гол (усього у складі професійних команд – 136). Окрім Шмундяка понад 100 голів за «Буковину» забивали Володимир Воронюк, Віктор Олійник і Віктор Мглинець.
Сергій Шмундяк постійно отримував запрошення від клубів вищої ліги чемпіонату СРСР. Буковинця хотіли бачити у своєму складі представники московського ЦСКА, донецького «Шахтаря», одеського «Чорноморця»… А наприкінці 70-х років наш земляк отримав шанс стати гравцем київського «Динамо». На перехід до команди Валерія Лобановського буковинець не наважився.
Після завершення виступів у «Буковині» Сергій Шмундяк грав у першості Чернівецької області за команди «Кварц» і «Легмаш».
Юрій ШЕЛЕПНИЦЬКИЙ
Юрій Шелепницький народився 18 січня 1965 року у Лужанах Кіцманського району Чернівецької області. Перший тренер – Іларій Подільчук.
Захищав кольори чернівецької «Буковини» у 1983-1988, 1996,1998-2004 роках. Зіграв за рідну команду 361 матч (21 гол).
Виступав також у командах «Чорноморець» (Одеса), «Трабзонспор» (Трабзон, Туреччина), «Алтай» (Ізмір, Туреччина), «Денізліспор» (Туреччина).
Перший капітан національної збірної України (1992 рік. Україна – Угорщина – 1:3). У єврокубках провів 10 матчів (1 гол).
У 2003-2007 роках працював головним тренером чернівецької «Буковини».
Досягнення як гравця:
Переможець другої ліги чемпіонату СРСР (6 зона): 1988
Володар Кубку Федерації футболу СРСР: 1990
Володар Кубку України: 1992
Бронзовий призер чемпіонату Туреччини: 1993
Фіналіст Суперкубку Туреччини: 1993
Переможець першості України (друга ліга): 2000
Чемпіон і володар Кубку України серед ветеранських команд: 2005
Віктор МГЛИНЕЦЬ
Віктор Мглинець народився 3 січня 1963 року. Вихованець тренера Михайла Кузьміна. Дебютував у «Буковині» у сезоні – 81 (10 матчів). У 1984 році Віктор Іванович захищав кольори хмельницького «Поділля», а згодом повернувся у чернівецький колектив.
У сезоні – 85 Віктор Мглинець став кращим бомбардиром «Буковини» та отримав запрошення від команди першої союзної ліги «Металург» (Запоріжжя). У Запоріжжі Мглинець довго не затримався, бо з приїздом у Чернівці наставника Юхима Школьникова, у обласному центрі Буковини взяли курс на створення колективу, який би здобув путівку у першу союзну лігу. Зокрема, у Чернівці повернулися вихованці місцевого футболу. Серед них був і Віктор Мглинець.
Упродовж чотирьох сезонів у «Буковині» Віктор Іванович став чемпіоном СРСР (друга ліга, шоста зона) – 88, срібним призером чемпіонату СРСР (друга ліга, шоста зона) – 89, переможцем другої ліги (західна перехідна зона) – 90. У 1990 році Віктор Мглинець був капітаном «Буковини», яка зуміла таки здобути путівку в першу лігу. У першій союзній лізі Віктор Іванович став кращим бомбардиром нашої команди – 11 голів.
Після розпаду Радянського союзу Віктор Мглинець пограв у ізраїльському чемпіонаті («Гакоах», Рамат-Ган), а у 1995 році повернувся в «Буковину», якій суттєво допоміг здобути срібні нагороди першолігової першості України.
Влітку 1996 року Віктор Мглинець отримав запрошення від команди вищої ліги «Чорноморець» (Одеса), де за два сезони зіграв 63 офіційні матчі (13 голів). Після виступів у «Чорноморці» Віктор Іванович грав лише в одній професійній команді – «Буковина» (Чернівці). Останній офіційний матч за чернівецький колектив Віктор Мглинець провів 28 березня 2004 року. За «Буковину» Віктор Іванович зіграв 388 матчів, у яких забив 107 голів.
У 2007-2009, 2015-2016, 2017-2018 роках Віктор Мглинець працював головним тренером чернівецької «Буковини».
Валерій КОРОЛЯНЧУК
Валерій Королянчук народився 15 жовтня 1965 року у селі Товтри Заставнівського району Чернівецької області. У 1983 році дебютував у «Буковині». Через п’ять років у складі чернівецької команди став переможцем другої союзної ліги (6 зона). У сезоні-89 «Буковина» здобула срібні нагороди, а Валерій Королянчук став кращим бомбардиром – 18 голів.
Влітку 1990 року перейшов в одеський «Чорноморець». За команду Віктора Прокопенка зіграв 7 матчів у союзному чемпіонаті та 3 – у Кубку УЄФА. У 1991 році повернувся у «Буковину», яка вдало дебютувала у першій союзній лізі.
З 1991 по 2000 рік виступав у Ізраїлі. Грав за команди «Хапоель» (Кфар-Саба), «Хапоель» (Тайбі), «Хапоель» (Бейт-Шеан), ФК «Ашдод», «Хапоель» (Іксал), «Хапоель» (Бат-Ям).
Після завершення кар’єри гравця працював віце-президентом «Буковини». З 7 лютого 2019 року — генеральний директор ФСК «Буковина».
Олег КЕРЧУ
Олег Керчу народився 6 липня 1984 року в Чернівцях. Футболом займався у СДЮСШ «Буковина» (тренер – Михайло Мельник). У другій половині 2001 року Олег дебютував у «Буковині». До переходу в чернігівську «Десну» (2006 рік) провів за буковинський колектив 123 матчі (7 голів).
У 2008-2013 роках Олег Керчу зіграв за чернівецьку команду 159 зустрічей, у яких забив 12 голів. У сезоні – 2009/10 Олег разом із «Буковиною» виграв другу лігу першості України. Щоправда, у чемпіонському сезоні через травму коліна футболіст зіграв лише 6 матчів.
У 2017 році ветеран буковинського футболу знову став гравцем рідної чернівецької команди. 8 квітня 2017 року досвідчений Олег Керчу провів за «Буковину» 300 (!) офіційний матч. У матчі проти колективу «Гірник – Спорт» Олег Керчу отримав місце у стартовому складі та провів на полі 79 хвилин. Олег – рекордсмен чернівецької команди за кількістю зіграних поєдинків у чемпіонаті та Кубку України.
