Нападник «Буковини» Олег Кожушко в ефірі УПЛ ТБ прокоментував матч 4-го туру Української Прем’єр-ліги проти київського «Динамо», який завершився розгромною перемогою «жовто-чорних» з рахунком 3:0.
- Олеже, вітаємо з перемогою! Можливо, потрібно було просто почати грати в Кам’янці-Подільському?
- Напевно, так. Насамперед усе вирішує атмосфера. Ми грали на стадіоні «Україна» у Львові, але, при всій повазі, там ми були гостями, і глядачів було небагато. А тут, неподалік Чернівців, люди приїхали підтримати нас, трибуни були заповнені. Це зовсім інша атмосфера та підтримка, коли тебе постійно женуть уперед.
- Перед матчем могли уявити, що не просто переможете «Динамо», а зробите це настільки впевнено та ще й без пропущених м’ячів?
- Ні, такого сценарію ми не уявляли. Але відчували, що можемо перемогти «Динамо». Звісно, не думали про рахунок 3:0, але вірили, що можемо зачепитися щонайменше за нічию. І Сергій Юрійович дуже в нас вірив. Щодо моменту з голом, то мені часто в кар’єрі не щастило в подібних ситуаціях: то воротар прокине м’яч повз мене, то прибере його в останню мить. Але я завжди казав нашим воротарям на тренуваннях, що колись обов’язково заберу м’яч у голкіпера й заб’ю. У матчі з «Карпатами» я взагалі не влучив по м’ячу, але розумів, що рано чи пізно це мало статися. Після гри з «Карпатами» залишилося певне спустошення, адже я сам створив моменти, але не реалізував їх. Тому в цій зустрічі дуже хотів забити за будь-яку ціну. Перед матчем говорив із нашим тренером воротарів Артемом Кичаком і запитував, чи буде Суркіс у подібних епізодах прибирати м’яч під себе чи вибивати його. Він відповів, що, швидше за все, вибиватиме. Тому я вирішив іти до кінця й не зупинятися.
- Після таких ривків хочеться запитати: скільки у вас кінських сил?
- Я завжди вирізнявся швидкістю більше, ніж технікою. Зараз і я, і команда поступово набираємо форму по ходу сезону. Перші матчі були важкими фізично, але тепер уже адаптуємося до швидкостей Прем’єр-ліги.
- Після попереднього матчу вас запитували про нереалізовані моменти. Ви казали, що варто забити один м’яч - і далі піде. Чи вплинула на це кубкова перемога?
- Думаю, так. Кубковий матч дуже позитивно вплинув на команду. Ми реалізували свої моменти, відчули впевненість. Почали краще відкриватися між лініями, отримувати м’яч, швидше розвивати атаки. До цього в матчах Прем’єр-ліги нам трохи бракувало впевненості. Сергій Юрійович теж говорив, що ця перемога повинна допомогти нам у чемпіонаті.
- У другому таймі було багато точних, красивих, своєчасних передач між лініями, коли ви буквально розрізали центр поля суперника. Самі ви кайфували від такої гри?
- Звичайно. Ми дивилися один на одного й самі були вражені тим, як усе виходило. Бувають матчі, коли гра йде, і ти вже нічого не можеш із цим зробити - усе складається якнайкраще. Ми повірили один в одного, і це дуже допомогло.
- Як скасований гол вплинув на вас психологічно?
- Якщо чесно, більше сил витратив на святкування, ніж на сам гол. Коли арбітр скасував взяття воріт, було дуже прикро. Якби рішення ухвалили одразу - це одна справа. Але коли ти вже встиг порадіти, а потім гол скасовують, то настрій, звичайно, трохи зіпсувався.
