Після півфінального матчу VBET Кубка України проти київського «Динамо» вінгер «Буковини» Віталій Дахновський поділився своїми емоціями та враженнями від поєдинку в ефірі «УПЛ ТБ». Футболіст подякував ЗСУ та вболівальникам за підтримку, а також відверто оцінив ключові епізоди зустрічі.
- Насамперед хочу подякувати ЗСУ за те, що ми мали змогу зіграти цей прекрасний матч, ми насправді грали для них. Дякую всім тим вболівальникам, які сьогодні приїхали з Чернівців і не тільки з Чернівців, і так палко нас підтримували. Насправді, емоції переповнюють, шалена атмосфера. Ми кайфували на полі, тільки якщо протягом сезону нам десь щастило, то у матчі з «Динамо» ми стовідсоткові моменти не забили, особливо я. Тож хочу вибачитися перед уболівальниками за це. Вважаю, що ми точно заслужили на один гол. Але ми цього не побачили, тому, на жаль, ми розчаровані.
- Хочеться за цю атмосферу на трибунах запитати. Ви досвідчений футболіст, ви грали багато років в УПЛ. Чи бачили таке раніше?
- Чесно, перший раз стільки багато глядачів. Було одного разу, коли ми тільки вийшли з «Вересом» в УПЛ, тоді в Києві грали – було десь 15 тисяч уболівальників. Але там був стадіон на 60 тисяч, і це дається взнаки. А у Тернополі стадіон менший, і коли він увесь заповнений - неможливо передати цю атмосферу словами, це просто треба відчувати.
- За рахунку 0:0 була чудова нагода відзначитися у воротах «Динамо» після довгої передачі Германа Пенькова і виходу віч-на-віч з Нещеретом. Наскільки все могло змінитися, якби вдалося реалізувати той момент? Чи коректно взагалі говорити, що все могло бути інакше?
- Думаю, що 100 відсотків було б інакше. Якби ми забили гол і вигравали 1:0, то, напевно, «Динамо» більше нервувало б, тому що їм треба було б забивати, а ми грали б спокійніше. Я вважаю, що в тому моменті Нещерет дуже гарно зіграв. І він одразу після мого удару зреагував на добивання Підлепенця. В принципі, він спіймав кураж. Потім у мене ще один момент був. Він вже був на куражі, йому насправді важко було забити. Це дуже гарний, кваліфікований воротар.
- Другий, можливо, ключовий момент матчу. «Буковина» пропустила другий м’яч – і далі атака у відповідь. Знову ж таки, ваш момент. Нещерет парирує, атака продовжується, далі Нещерет робить ще один сейв після удару Кожушка. Це був переломний момент матчу?
- Та я б не сказав, що переломний. Ми, в принципі, в другому таймі, на мою думку, краще грали, ніж «Динамо», тому що ми більше старалися створювати моменти, пресингувати їх, особливо захисників, щоб вони більше помилялися. Вони в другій половині гри дуже багато м’ячів просто виносили вперед. Тому я б не сказав, що переломний. Нам треба було просто забити гол - і тоді, напевно, був би переломний момент у грі. Ще раз повторюсь, що Нещерет - топовий воротар, він надійно відіграв. Напевно, він зіграв більш ключову роль, ніж ті футболісти, які забивали.
- Можливо, це парадокс, що «Динамо» на перехідних фазах два м’ячі забило «Буковині», адже атакували саме «жовто-чорні», а забивали кияни…
- Я з вами погоджуюся. Вони, в принципі, так забили два або навіть три м’ячі, якщо не помиляюся, третій так само вони забили. «Динамівці» спіймали нас на контратаках, вони використали наші, можна так сказати, слабкі сторони, вибігли в атаку і забили голи. Ми намагалися контролювати гру, робити те, що від нас вимагає тренерський штаб. Але з такою командою не можна помилятися в простих ситуаціях, бо вони одразу карають. Якщо в Першій лізі це проходило, то з «Динамо», звісно, все по-іншому.
