Вболівальники «Буковини» давно чекали на цю розмову. Ми поспілкувалися з людиною, яка стоїть за сучасним розвитком клубу, його амбіціями та масштабними змінами - головою наглядової ради ФК «Буковина» Володимиром Михайловичем Дубинським. Саме з його приходом у січні 2024 року «жовто-чорні» розпочали новий етап свого розвитку, який уже приніс історичні результати – команда вдруге поспіль у своїй історії зіграє у півфіналі Кубка України та вперше за понад 30 років опинилася за крок від української Прем’єр-ліги.
Про шлях клубу до еліти, роль Сергія Шищенка, трансферну політику, інфраструктурні виклики, Кубок України та майбутнє «Буковини» - у великому відвертому інтерв’ю.
«У цьому одному питанні - все моє життя»
Про перші кроки в клубі та трансформацію «Буковини»
- Володимире Михайловичу, ви прийшли у Буковину у січні 2024-го року. Якщо порівняти стан клубу тоді і зараз, що стало для вас найбільшим викликом за ці два роки і чим ви найбільше пишаєтеся сьогодні? І загалом як би ви оцінили цей період для себе та клубу?
- У цьому одному питанні - все моє життя. Спочатку, коли ми приєдналися до «Буковини», нас запросив мер міста і декілька бізнесменів, з якими ми товаришували. Питання стояло так: чи зможемо ми знайти якихось спонсорів або просто допомогти, адже клубу не вистачало декількох мільйонів гривень, щоб банально дограти той сезон. Ми на той час зовсім не розуміли проблем клубу. Все було дуже несподівано. І те, як це розвивалося, і що сталося за ці декілька років - теж несподіванка. Я сподіваюся, що ми виконали хорошу роботу і можемо пишатися тим, як сьогодні рухається клуб, а також тими змінами, які в ньому відбулися.
- Протягом цих двох років «Буковина» досягла неймовірного прогресу і вже зараз знаходиться за крок від еліти українського футболу вперше за понад 30 років. Рекордна безпрограшна серія, впевнене лідерство у Першій лізі, успіхи в Кубку України: чи очікували ви такого потужного виступу команди ще на старті сезону?
- На старті сезону ми ставили такі завдання. Хоча в минулому році всі хотіли в УПЛ, я казав: неможливо за рік зробити команду і все те, що ми зробили за ці останні 2-3 роки. Треба бути відвертими: у нас не було ні інфраструктури, ні бюджету. Так, були місцеві спонсори, яким ми дуже вдячні, але багато чого не було. Нам потрібен був час і гроші на інфраструктурні зміни, а також час для досвіду, для розуміння процесів, для побудови системи. Ми поступово рухалися вперед, інвестували в інфраструктуру, змінювали підходи. Я завжди казав - і ми від цього не відхрещувалися - що ми багато чого не розуміли. Хоча в мене був досвід роботи зі спортивними командами, але тут це був зовсім інший виклик. Керівництво клубу і вболівальники мріяли про УПЛ ще в минулому році, але ми знали, що це практично неможливо. Потрібен був досвід, інші гроші, інші спонсори. На початку сезону, перед спілкуванням із Сергієм Шищенком, я вже мав розуміння, як ми це зробимо. На «БукоФесті» ми вперше заявили перед вболівальниками: наша ціль - вихід в УПЛ. І схоже, що ми досягнемо цієї мети. Хоча, завжди кажуть, що не треба казати «гоп», поки не перескочиш. Тому давайте ще трішки зачекаємо. Але зараз все складається так, що, схоже, ми досягнемо цілі і місто Чернівці, що особливо важливо для всіх нас, отримає омріяну можливість побачити найкращі футбольні клуби України уже найближчим часом.
«Планували 15-хвилинну розмову, але спілкувалися протягом чотирьох годин»
Про доленосну зустріч із Сергієм Шищенком та його філософію
- Зараз ми можемо вже говорити про те, що ваше рішення запросити Сергія Шищенка на посаду головного тренера «Буковини», схоже, виявилося доленосним… Які якості Сергія Юрійовича, як людини та як тренера, переконали вас, що саме він має очолити нашу команду?
- Це було дуже швидке та несподіване рішення навіть для мене. Влітку 2025-го ми вирішили, що ще не готові до УПЛ, потрібно більше інвестувати в інфраструктуру, тому у планах було залишити Григорія Чурілова на посаді головного тренера ще і на наступний сезон. Але потім прийшов фінансовий директор Ігор Наболотний та почесний президент Андрій Сафроняк із питанням: «Може, все-таки нам потрібен новий головний тренер, нова потужна команда, щоб поборотися за УПЛ вже у цьому сезоні? Адже це дуже важливо для всіх нас, для міста, для вболівальників». Ми перебрали три кандидатури. Ігор Іванович сказав, що Сергій Шищенко вже працював тут і він ніби як «заборгував» «Буковині», тому повинен повернутися до Чернівців (усміхається). Я зателефонував Сергію Юрійовичу, але він сказав, що вже має запрошення від «Олександрії» і завтра їде туди на перемовини. Я запропонував: «Давайте я зараз виїду до Києва, завтра вранці зустрінемось, просто поспілкуємось, а потім поїдете в Олександрію». Йому ця ідея сподобалась, тож я поїхав на цю зустріч. Ми планували 15-20 хвилин розмови, а спілкувалися з ним близько чотирьох годин. Я розповів йому про плани, про інфраструктуру, про клуб. В якийсь момент я просто сказав: «Поїхали до нас». Йому було дуже цікаво. Він запитав, чи може сам формувати команду - я відповів, що ми ніколи не втручаємось у роботу тренера. І от після цієї розмови ми стали якщо не найкращими друзями, то людьми, які дуже добре розуміють один одного. Він навіть не поїхав до Олександрії. Було питання з контрактом в «Оболоні», ми почекали тиждень, поки він усе вирішить цивілізовано, адже для нас було важливо не втручатися і ці процеси. Найцікавіше, що за ці 4 години ми навіть не торкнулися теми фінансів, зарплати чи контракту. Він сказав: «Ми точно домовимося, мені цікаві ці ідеї». Він постійно слідкував за «Буковиною», він навіть є у невеликій фанатській групі «жовто-чорних», де підтримує зв’яззок із вболівальниками вже не один рік! Сергій Юрійович сказав, що Чернівці для нього - це не просто слова. І тоді всі пазли остаточно склалися, тоді я остаточно зрозумів, що це саме та людина, яка потрібна «Буковині».
- Результати команди під керівництвом Сергія Шищенка вас здивували? Ви очікували, що настільки буде все добре?
- Було б неправдою сказати, що ми очікували таких результатів, що ми не програємо жодної гри. Але згадайте перші два матчі, які завершилися нічиїми. Ми домовилися зустрічатися після кожної гри на 20 хвилин. Кажу: «Сергію, ну як так? Ми ж оголосили про такі амбітні плани, про те, що хочемо вийти в УПЛ!». А він: «Володимире Михайловичу, почекайте, все буде. Це футбол». Тож, як бачите, на початку сезону не все було так, як очікувалося, але я був впевнений на 100% в хлопцях, в тренері, вони мали максимальну довіру від нас, підтримку. І далі все було чудово: жодної поразки, багато перемог, ми всі отримували задоволення від матчів, від гри команди, ми всі по-справжньому кайфували. Ще тоді в Києві Сергій Юрійович пообіцяв мені, що він буде грати в атакувальний футбол, що буде дуже цікаво для вболівальників, що він підбере гравців, які будуть розуміти його бачення, що він дасть їм свободу в прийнятті рішень. І це все ми побачили на полі. Я йому за це дуже вдячний.
«Багато гравців їхало в «Буковину» саме до Шищенка»
Про комплектацію складу, трансферну політику та літні підсилення
- Власне, влітку склад «Буковини» суттєво оновився. Прийшло чимало виконавців рівня УПЛ, як-от Дахновський, Підлепенець, також ексфутболісти «Оболоні», яких добре знає Сергій Шищенко. Взимку були зроблені необхідні точкові підсилення. Наскільки ви загалом задоволені трансферною політикою клубу впродовж цього сезону?
- Для мене було приємною новиною, що багато гравців їхало в «Буковину» саме до Шищенка. Я думаю, що ні Дахновський, ні Підлепенець, скоріше за все, не приїхали би в клуб, якби тут не було Сергія Юрійовича. Він підбирав гравців під своє бачення футболу. Тим не менш, в нас багато викликів інфраструктурних, багато чого потрібно ще зробити, щоб грати в УПЛ на рідному стадіоні, тому взимку не варто було розраховувати на багатьох новачків. Ми підсилювалися точково. З Максим Войтіховським ще раніше була домовленість, також нам потрібно було підсилення на фланг атаки, тож підписали Олега Ільїна. Всі розуміли, що інші підсилення вже будуть влітку, якщо команда вийде в УПЛ. Все рівно потрібно буде трохи перебудовувати команду. Тому я дуже задоволений трансферною політикою, тому що це були не захмарні гроші, скажімо так. Ми ще раніше домовилися з Сергієм Юрійовичем, що має бути середній рівень зарплатні в команді, адже не може бути так, що в одного гравця в два-три рази більша заробітна плата, ніж в іншого. Тому я задоволений тією трансферною політикою, яка була проведена. Я думаю, задоволені і наші вболівальники, які бачать, що це дало результат - і це не може не тішити.
- Зважаючи на ймовірний вихід до УПЛ, якою буде тоді трансферна політика клубу? Вболівальники також цікавляться, чи побачимо ми легіонерів у складі «жовто-чорних»…
- Ми вже спілкувалися з менеджментом, спортивним відділом, тренерським штабом. Основний кістяк команди залишиться. Не буде такого, що команда вийшла в УПЛ – і одразу повна перебудова. Зараз у нас є проблеми зі складом. Наприклад, наш капітан Богдан Бойчук, який отримав важку травму, був успішно прооперований у Фінляндії, а перед цим ми з ним перепідписали контракт. І головний тренер, і гравці сказали, що Богдан потрібен «Буковині». Ми сплатили за цю операцію, добре, що вона пройшла успішно, тож тепер чекаємо на його повернення на футбольне поле, хоч для цього і потрібен час. Тому і Богдан Бойчук, і більшість гравців, яких ми бачили в основі, сподіваюсь, що залишаться в команді. Так, хтось дійсно залишить «Буковину». Але ми маємо розуміння, на які позиції потрібне підсилення, і головний тренер також висловив свої побажання. Щодо легіонерів - скоріш за все, ми їх побачимо. Зараз розглядаються 3-4 кандидатури на позиції, де немає хороших варіантів з УПЛ. Але я просив максимально розглядати наших гравців, щоб ми були українською командою. Наш клуб не настільки фінансово потужний, що може дозволити собі якісь гучні трансфери. Я сподіваюсь, що вже на початку червня ми будемо мати розуміння, хто буде з командою у наступному сезоні.
- Якщо «Буковина» оформить вихід в УПЛ, то чи можете зараз сказати, яке завдання-мінімум ви будете ставити перед головним тренером на цей дебютний сезон? Чи про це ще рано говорити?
- Зараз важко щось про це казати, тому не хочу нікого лякати і нікого обманювати. Основне завдання – це ознайомитись з елітним дивізіоном і закріпитися в УПЛ, а далі все залежить від таланту Сергія Юрійовича і гравців, яких він запросить в команду. Уже взимку буде більше розуміння, як і куди рухатися. Головне завдання, яке буде на початку – це не пасти задніх і бути всередині, а далі рухатись вперед. Дуже хочеться, щоб наші вболівальники могли побачити на власні очі найкращі клуби в Чернівцях. І щоб ми всі тішилися грою команди. Тому будемо сподіватися, Сергію Юрійовичу вдасться зібрати команду, яка буде показувати такий же яскравий і красивий футбол. А які будуть результати, то покаже час. Зараз я можу сказати, що клуб ментально і організаційно готовий до УПЛ, я стовідсотково впевнений у цьому. Ми бачимо, яка зараз у нас команда, які професіонали працюють у клубі, як ми всі чітко рухаємося до мети. Дуже класна атмосфера в роздягальні, всі дуже дружні. Так, у нас є великі питання по полю, по освітленню, по тренувальній базі, але ми над цим працюємо. Ви мали змогу бачити перші зміни на стадіоні, які відбулися протягом останнього літа. І я сподіваюсь, що ви будете дуже здивовані тим, що ви побачите цього літа вже. Так, питань різних дуже багато, але ми стабільно рухаємось вперед.
«Ми впевнені в тому, що команда готова зробити ще один неймовірний крок»
Про кубкове протистояння з «Динамо» та мрії про фінал
- Два роки поспіль «Буковина» виходить до півфіналу Кубка України. Це вже випадковістю назвати не можна - це вже певна стабільність. Які ваші очікування від чергового протистояння з київським «Динамо» і чи відчуваєте ви, що команда готова поборотись цього року за фінал?
- Кубок України - це щось особливе для мене, а тому особливе і для команди. Тому ми ставимо найвищі цілі і кожен раз про це наголошуємо. Минулого року жереб був трішки вдалий для нас, адже ми багато матчів провели з командами нашого рівня. Але у цьому сезоні було трохи по-іншому. Коли ми грали з «Карпатами», то я казав Сергію Юрійовичу, що ми точно пройдемо далі. Ми ж вдома граємо, де вболівальники створили неймовірну атмосферу на трибунах, тож по-іншому і бути не може (усміхається). Так, коли нам волею жеребу довелося зіграти з «ЛНЗ», то я не був налаштований надто оптимістично. Я завжди вірю в команду, але «ЛНЗ» - це Прем’єр-ліга, інший бюджет, відповідно інший рівень гравців. Але Сергій Юрійович мене заспокоїв і сказав, що команда дуже серйозно налаштована пройти далі, що хлопці зроблять все для цього можливе. Це ж Кубок, де все складається з однієї гри. І коли ми здобули перемогу у післяматчевій серії пенальті, то це, звісно, були неймовірні емоції, просто вау! Після гри я казав тренеру: «Ну дивись, ти там в інтерв'ю говорив, що не тільки хочеш у фіналі зіграти, а й виграти кубок, якщо команда пройде «ЛНЗ». Ти ж розумієш, що це практично неможливо?». А він відповів: «Михайловичу, це ж футбол. Подивимось. Тут все можливо». І якщо Юрійович каже, що ми хочемо вийти до фіналу або виграти кубок, то яка різниця на якій стадії грати з «Динамо», з «Металістом» чи з «Черніговом»? Я знаю, що хлопці будуть дуже серйозно готуватися до цього протистояння, їх не треба ніяк мотивувати додатково. Я впевнений, що цього року ми більш готові до півфіналу, ніж у минулому році. Ми показуємо якісну гру, тому потрібно вже доводити свої амбіції на полі. Ми впевнені в тому, що команда готова зробити ще один якийсь неймовірний крок. Так, у це важко повірити. Але це можливо.
- Наскільки вас засмучує той факт, що кубковий матч не відбудеться в Чернівцях? Уявіть, яка би атмосфера тут була…
- Дуже засмучує, але доведеться зіграти у Тернополі. Щоб ви розуміли, організувати матч в Тернополі, а не в Чернівцях - це дуже затратно і важко. Але найголовніше – це наші вболівальники. Ну, ви ж розумієте, що якби «Динамо» приїхало в Чернівці, і матч був би у нашому місті, то це було б велике свято для Чернівців, для вболівальників, які заповнили б наш стадіон. Такого футбольного свята не було у Чернівцях десятиліттями. Ну, так сталося, як сталося. На нашому стадіоні немає освітлення, за регламентом ми не маємо права приймати матчі такого рівня у Чернівцях. Не хочеться, щоб хтось спекулював на цьому питанні, адже регламент є регламент. Наш губернатор, і мер міста, і багато людей, вболівальників, і клуб звертались до УПЛ, щоб дозволити провести цей матч у Чернівцях. Але є регламент, де все чітко і зрозуміло прописано. Я впевнений, що наші вболівальники приїдуть в Тернопіль. Ті, хто любить футбол, ті, хто любить «Буковину», приїдуть і забезпечать потужну підтримку рідній команді.
«Дуже сподіваємося, що до кінця серпня стадіон матиме сучасне освітлення та новий газон»
- Найбільш болюча тема – це освітлення на стадіоні «Буковина». Наскільки розуміємо, саме через це у першу чергу стадіон не відповідає нині тим вимогам, щоб проводити матч півфіналу Кубка України. На якому етапі зараз вирішення цієї проблеми? Всіх вболівальників «Буковини» цікавить, чи встигне клуб закрити це питання до імовірного старту в УПЛ?
- Так, це єдина причина, чому ми не граємо з «Динамо» в Чернівцях. Насправді, це дуже важке питання і воно залишається важким. В нас було декілька домовленостей. Ви знаєте, що нам місто дало в оренду стадіон на 5 років з правом подовження ще на 5 років. Ми вкладаємо гроші інвесторів і не переживаємо, бо це внесок у місто. До слова, футбольний клуб «Буковина» увійшов в топ-20 найбільших платників податків Чернівецької області. Ми – один з найбільших платників податків області, тому що «Буковина» все робить «в білу». І це моя була політика така, що ми завжди маємо сплачувати всі податки. Тому ми дуже пишаємось тим, що можемо таким чином підтримувати і місто, і область. Тому ми сказали меру Роману Клічуку: якщо місто отримує такі податки від клубу, воно має реінвестувати в інфраструктуру. Навіть по закону ми не можемо робити реконструкцію, бо це капітальні видатки. Це повинно робити місто. І ми спілкувались ще рік тому, що якщо місто зможе знайти в бюджеті кошти і зробити освітлення, то клуб візьме на себе обов'язки і зробить все необхідне з полем. І ми рухаємось в цьому напрямку. Два тижні тому була остання зустріч, і Роман Васильович обіцяв, що на початку травня місто оголосить тендер на проведення робіт по освітленню. Ми знаємо, що вже є проєкт. Спеціалісти кажуть, що за 3-4 місяці роботи можна виконати. Ми дуже сподіваємось, що до кінця серпня стадіон матиме сучасне освітлення.
- Ви також згадали про заміну газону. Це повністю буде заміна чи якесь оновлення, реконструкція? Чи можете детальніше розповісти про це?
- Освітлення - це одне питання, а поле з утепленням – це зовсім інше питання. І нам можуть не дозволити грати на нашому полі, якщо у нас не буде підігріву. Але після того, коли ми зрозуміли, що місто зможе допомогти з освітленням, то ми зможемо взяти на себе цей тягар. І я сподіваюсь, що чернівчани з розумінням поставляться до того, що в непростий час і для міста, і для всіх нас буде зроблена робота з освітленням на стадіоні. Щодо поля, то ми підписали контракт з компанією «Progreen». Це найпотужніша, наскільки я розумію, компанія в Україні, яка будувала багато полів. Це буде повна заміна поля з утепленням і всіма необхідними роботами. Вони повинні почати роботи на початку червня. і завершити їх до кінця липня. І я сподіваюсь, що всі роботи разом з освітленням завершаться до кінця серпня. І тому, якщо команда не просто вийде в УПЛ, а виграє Першу лігу в кінці травня, ми хочемо організувати спеціальний захід для вболівальників.
- Якщо говорити про навчально-тренувальну базу «Буковини», то на якому етапі цей проєкт?
- Ми розробили проєкт та отримали рішення на початок робіт, але ми не можемо фінансово потягнути одночасно і клуб, і стадіон, і газон, і частину витрат на освітлення за умови, якщо місто зробить якісь основні роботи. Просто не всі розуміють, в якому стані знаходився стадіон. Дуже багато потрібно було відремонтувати, реконструювати. А це багато часу і немалі гроші. Тому, скоріш за все, питання навчально-тренувальної бази клубу відтермінується ще на пів року або рік. Ми також залучаємо спонсорів. Нам дуже потрібні нові потужні спонсори, які могли б взяти на себе трохи цей тягар і допомогти нам збудувати базу.
- У цьому сезоні на професіональному рівні дебютувала «Буковина-2», де грає молодь. Також в структурі клубу є юнацькі команди. Яке загалом значення для вас має функціонування молодіжної вертикалі клубу? І який план її розвитку, враховуючи, зокрема, і ті вимоги, які будуть в українській Прем'єр-лізі?
- У нас є велика, як я казав, підтримка міста. А в місті є комунальний заклад, в якому тренується понад 800 діток. І ми допомагаємо їм. Ми купуємо форму, видаємо кошти і на харчування, і на транспорт. Там є дуже хороші тренери, і ми дуже вдячні за таку співпрацю. Без академії нічого не зробиш. І всі мені кажуть, і я розумію, що потрібна академія. А ми вирішили, що для того, щоб була академія, потрібні поля, потрібні тренувальні бази. Якщо нам вдасться залучити ще когось з інвесторів, яким буде цікавий розвиток дитячого спорту, то вже є декілька проєктів по будуванню одного-двох штучних полів. Ми йдемо цим шляхом. Протягом наступних трьох-чотирьох місяців плануємо зробити найбільш можливі якісь рухи в тому, щоби підійти до питання створення потужної академії «Буковини» на базі тих клубів і тих спортивних майданчиків, які має зараз місто. Станеться це в цьому році чи ні, не можу вам сказати, але ми рухаємося в цьому напрямку і впевнені, що без розвитку дитячого футболу не буде майбутнього.
«Буковина» - це вже повноцінний бренд регіону»
Про залучення партнерів та розвиток бренду «Буковини»
- «Буковина» демонструє приклад успішної взаємодії з великою кількістю партнерів. Як вдалося створити таку привабливу екосистему навколо клубу в цей непростий час? І чи можна сказати, що сьогодні «Буковина» - це не лише футбольний клуб, а й загалом повноцінний такий бренд регіону?
- Це не мені вирішувати, але я впевнений, що так. Знаєте, коли я прийшов в команду як інвестор, то зрозумів, що нашої потужності буде недостатньо для того, щоб створити повноцінний клуб, який може ставити дуже амбітні цілі. Але вже були місцеві спонсори. На початку це було десь 6-7 компаній, потім було 10-12. А вже взимку ми збирались, то було вже 60-80 людей. Зараз дуже складні часи, тому бізнесам непросто. Але знаходяться люди, які люблять «Буковину», які приходять, які допомагають. І я дуже-дуже їм всім за це вдячний. Максимально стараюсь поспілкуватися з кожним з них. Знаєте, нам всі кажуть: «От якщо ви будете в УПЛ, то ми прийдемо». Тому ми кажемо: «Ну, почекайте ще трохи і ми до вас повернемося наприкінці травня». Ми сподіваємось, що нам вдасться залучити 6-7 таких національних потужних брендів, які зараз розглядають можливість долучитися до нас і дадуть новий поштовх клубу.
- Ще один з ключових напрямків партнерства клубу, який має більше соціальну роль - це співпраця з військовими та підтримка ветеранів. Зокрема, «Буковина» тривалий час допомагає Чернівецькому прикордонному загону, а нещодавно підписала меморандуми про співпрацю з 82-ою бригадою, а також з командою з ампфутболу «Сталь-Буковина». Наскільки клуб планує надалі розвивати саме ось цей вектор партнерства та підтримки?
- Я завжди на це питання відповідаю однаково: це все йде від серця. Це або в тебе є, або в тебе нема. Військовим завжди потрібна якась допомога, і ми завжди відгукуємося на запити. Минулого тижня ми зустрічались з представниками 82-ої бригади. Ми дійсно дружимо, наскільки це можливо назвати дружбою. Ми допомагаємо. Я знаю, що хлопці відкрили тут реабілітаційний центр і ми дуже хочемо їм допомагати у всьому. Тому я кажу, що в тебе це бажання або є, або немає. Це не тому, що зараз просто так заведено - ми допомагаємо нашим захисникам від щирого серця. Вся моя родина з першого дня допомагає. Це наша країна, це наші військові, це наші хлопці, які нас захищають і роблять все для того, щоб ми грали в футбол, щоб ми тішили вболівальників і могли просто жити. Я завжди кажу, що давайте про це менше казати і більше робити, більше допомагати. Це зараз найголовніше. Уклінна подяка всім нашим захисникам і захисницям, щиро бажаю їм здоров'я, щоб вони були живі і якнайшвидше повернулися додому.
«Вболівальники «Буковини» - найкращі!»
- Якою ви бачите «Буковину» через рік, через 5 років і загалом яка ваша найбільша футбольна мрія, пов'язана з чернівецьким клубом?
- Найбільша мрія, щоб через 5 років ми були з «Буковиною» і «Буковина» була з нами. Щоб це був бренд, який тримається не на одній людині, а на всій громаді та пулі спонсорів. Для мене найважливіше, щоб було своєчасно сплачена зарплатня, щоб гравці відчували себе захищеними, щоб у нас завжди вистачало грошей для допомоги нашим військовим. Тобто це найбільш важливі питання, які турбують тебе кожен день і про які ти постійно думаєш. Кожного дня ми молимось і хочемо, щоб закінчилась ця війна, щоб хлопці повернулись додому і ми вже змогли будувати нашу країну і щоб ми були вільні. І скільки на це потрібно часу, не знаю, але ми дуже всі хочемо, щоб це сталося якнайшвидше. Дуже хочеться збудувати інфраструктуру, закінчити всі роботи по освітленню, роботу з полем, базу побудувати і далі поступово рухатись шляхом академії, щоб наші діти нікуди не їхали, а займалися футболом у Чернівцях.
- Невід'ємна складова будь-якого футбольного клубу - це вболівальники. Чи були ви приємно вражені, що у «Буковини» така велика фанатська торсида?
- Ще на першій зустрічі Роман Васильович Клічук: «Ти не уявляєш, які у нас круті вболівальники, які у нас чудові люди». Вони підтримували команду, коли вона програвала. Вони підтримували команду, коли не було грошей зовсім. Атмосфера на стадіоні та любов до футболу в Чернівцях – це взагалі щось неймовірне. Ще перед кубковою грою з «Карпатами» я був вражений, що на матчі «Буковини» приїжджає багато людей з області – з сіл і невеликих містечок. І це навіть дідусі, бабусі. Багато хто підходить поспілкуватися, поділитися своїми враженнями. І це дійсно круто. Я можу сказати, що наші вболівальники – найкращі! І хочу сказати всім вболівальникам, що ми працюємо, ми хочемо, щоб команда вийшла в УПЛ. Ми дуже віримо, що ми виграємо у цьому сезоні золоті медалі Першої ліги і зробимо всі необхідні роботи з освітленням, з полем тощо. Ми будемо робити все можливе, щоб все це реалізувати для міста, для клубу, для наших вболівальників, які завжди підтримують свою команду від щирого серця.
