Гру центрального захисника Сергія Басова, який захищав кольори «Буковини» ще на початку минулого десятиліття, чернівецькі вболівальники навряд чи могли забути.
Цей футболіст запам’ятався не лише надійними та самовідданими діями в обороні, а й неабиякою результативністю як для гравця центру захисту. За два сезони у складі «жовто-чорних» Басов налокотив цілих 10 голів, причому в жодному матчі, коли забивав Сергій, «Буковина» не програвала.
Після чернівецького етапу своєї кар’єри захисник протягом тривалого періоду вдало грав за «Олександрію», спробував свої сили в чемпіонаті Казахстану, а перед стартом другої частини сезону 2020/21 перейшов до запорізького «Металурга», з яким у минулій кампанії зупинився за крок від виходу в УПЛ. Але вже у зимове міжсезоння цілий ряд основних гравців, включно із Басовим, покинули Запоріжжя, а наш майбутній суперник у чемпіонаті розпочав стрімке падіння вниз – тепер «червоно-чорні» ведуть боротьбу за збереження прописки у Першій лізі.
В інтерв’ю клубній пресслужбі ексгравець «Буковини» Сергій Басов розповів про причини припинення співпраці з «Металургом», а також детально пригадав свій етап кар’єри у складі чернівецького клубу.
- У минулому сезоні «Металург» зупинився за крок від виходу у Прем’єр-лігу, поступившись у стикових матчах «Вересу». Але вже у поточній кампанії команда регресувала, а взимку взагалі залишилися без своїх ключових гравців. Що сталося з «Металургом» у зимове міжсезоння?
- Команда продовжує існувати та грати у Першій лізі, але вже з молодими гравцями у складі. Керівництво «Металурга» повідомило, що урізатимуть бюджет клубу задля допомоги військовим у нашому регіоні. Багатьом гравцям надали статус вільних агентів, зокрема і мені. Звичайно, було не надто приємно почути, що тобі дають вільного агента за 12 годин до закриття трансферного вікна. Довелося оперативно займатися пошуками нової команди. У «Металурзі» я провів три чудових роки. Навіть зараз у такий скрутний час я був готовий залишитися в команді, щоб допомогти молодим гравцям, був готовий грати навіть без тренувального процесу, але все-таки довелося покинути клуб.
- У чотирьох турах весняної частини сезону «Металург» програв усі чотири матчі з загальним рахунком 3:13. Склад команди станом на зараз – це майже на 100% молоді гравці з невеликим досвідом у професійному футболі. Чи є перспективи у такого «Металурга» залишитися у Першій лізі?
- Шанси завжди є, незважаючи на всі фактори, які вказують на протилежне. Звичайно, такій молодій команді буде дуже важко втриматися у Першій лізі, але хлопці переповнені бажанням грати в футбол та прагнуть довести всім, що їх ще зарано записувати у статус відвертих аутсайдерів.
- Чи слідкуєш за матчами «Буковини»? Що можеш сказати про нашу команду і про футбол, який вона демонструє?
- Не можу сказати, що дуже активно слідкую за кожним матчем, але коли є вільний час, то стараюсь не пропускати поєдинки за участі «Буковини». Одразу помітно, що команда старається грати в сучасний та розумний футбол. Склад збалансований, є багато висококласних гравців. Впевнений, що «Буковині» вдасться виконати всі ті завдання, які стоять перед командою.
У складі «жовто-чорних» я провів два прекрасних роки, у мене залишилися тільки приємні та теплі спогади про «Буковину», її фантастичних вболівальників та про місто Чернівці.
- З ким із гравців «Буковини» підтримуєш зв’язок?
- Інколи спілкуюся з Єгором Шалфєєвим, з яким нещодавно виступали разом за «Металург». Також підтримую зв’язок з деякими екс-гравцями «Буковини», з якими разом грали на початку 2010-х років. Дуже часто спілкуюся з екс-голкіпером «жовто-чорних» Олександром Чуріловим (Олександр – брат спортивного директора «Буковини» Григорія Чурілова, -ред.)
- Які матчі стали для тебе найбільш пам’ятними за весь період виступів у «Буковині»?
- Таких матчів було дуже багато! (усміхається) Але якщо виділити потрібно декілька таких поєдинків, то нехай це будуть матчі проти запорізького «Металурга», «Чорноморця» та «Говерли». З «Металургом» ми грали наприкінці сезону 2011/12. Початок матчу був для нас вдалим, адже швидкий гол забив Сантрапинських, а після 30-ї хвилини мені вдалося подвоїти рахунок після подачі з кутового. Тоді гості до кінця тайму відігралися, але у підсумку перемогу святкувала «Буковина» - Гунчак у другій половині гри реалізував пенальті. З «Говерлою», пам’ятаю, двічі грали 2:2, в одному з матчів мені також вдалося відзначитися забитим м’ячем. А поєдинок з «Чорноморцем» в 2011 році - то взагалі якась казка! На заповненому стадіоні ми тоді розгромили претендента на еліту з рахунком 3:0! Неймовірний матч з хет-триком Гунчака.
Але все ж таки найбільш пам’ятний для мене матч у футболці «Буковини» - це фінальний поєдинок сезону 2011/12 проти «Севастополя». Неймовірна атмосфера на трибунах стадіону, нервова гра з великою кількістю моментів і підсумкова нічия 1:1, яку можна було зарахувати як перемогу. Тоді ми не дозволили «Севастополю» повернутися в УПЛ, хоча багато хто вважав, що вмотивовані «моряки» нас обіграють. Емоції після фінального свистка переповнювали! Це був неймовірний матч, який забути неможливо.
Так вийшло, що це була моя заключна гра у складі «Буковини», адже згодом я підписав контракт з «Олександрією». Завжди приємно згадати той прекрасний період, який я провів у Чернівцях.
- За 2 сезони у складі «Буковини» тобі вдалося забити аж 10 голів. Непогана результативність як для центрального захисника. Як вдавалося так часто забивати?
- У команді тоді зібралися класні виконавці, які могли віддати точну передачу прямо в ту зону, де я знаходився. (усміхається) Особливо хотів би виділити передачі Євгена Сантрапинських та Руслана Гунчака. Звичайно, були також різні тактичні напрацювання, тому я знав куди потрібно бігти або як розташовуватися при розіграші стандартних положень. Так і вдалося назабивати свої десять м’ячів.
- Який з цих голів у футболці «Буковини» став найбільш пам’ятним для тебе?
- Напевно, у ворота запорізького «Металурга», коли «Буковина» вдома здобула перемогу 3:2. Гол вийшов і красивим, і важливим водночас. Вдалося з кута воротарського майданчика замкнути ідеальну передачу з кутового – м’яч влетів точнісінько в дальній кут воріт.
- На твою думку, «Буковині» вдасться вирішити завдання виходу в УПЛ у наступному сезоні?
- Зараз «Буковина» прогресує у всіх аспектах. Помітно, що клуб рухається у правильному напрямку. Якщо буде злагоджена робота всіх футболістів, тренерського штабу, персоналу та лікарів, буде хороша атмосфера в колективі і всі працюватимуть на результат – тоді все буде добре!
Хотілося б ще раз подякувати «Буковині» за ті чудові роки, коли я захищав кольори цього клубу. Це був неймовірний період моєї кар’єри, який я завжди згадую з теплотою та усмішкою. Мені дуже подобалося проживати у Чернівцях. Місто комфортне, красиве, з історією. Чернівецькі вболівальники – це окрема тема. Вони завжди самовіддано підтримували команду, а на кожному матчі тоді збиралося більше п’яти тисяч вболівальників. Атмосфера на трибунах була без перебільшення космічна!
Хочу побажати всім нам якнайшвидшої перемоги над рашистською нечистю! Мирного нам неба та довгих щасливих років життя у квітучій та вільній Україні! А «Буковині» та всім чернівецьким вболівальникам бажаю ніколи не зупинятися на досягнутому, рухатися тільки вперед та прогресувати. Чернівчани, всіх вам обіймаю, успіхів!
