Найкращий бомбардир сезону 2025/26 у VBET Першій лізі Віталій Дахновський в ексклюзиві сайту «Футбол 24» розповів про чемпіонство «Буковини», цілі в УПЛ і про мрію зіграти у збірній України.
«Хотіли, щоб футбольний клуб «Буковина» увійшов в історію»
– Віталію, насамперед вітаю із виходом в УПЛ та чемпіонством. Що для вас особисто означають ці досягнення?
– Дякую за привітання. Дуже щасливий, що нам вдалося виконати завдання, які ставив перед командою клуб. Для вболівальників також було важливо вийти в УПЛ і здобути чемпіонство. Тому ми щасливі.
– Як би ви підсумували сезон загалом? «Буковина» пройшла чемпіонат із однією поразкою і практично весь час тримала стабільний темп. Завдяки чому вдалося подолати дистанцію так рівно?
– Завдяки тому, як працювали всі – клуб, футболісти, тренерський штаб, колектив, вболівальники. Це заслуга всіх людей, які весь цей час працювали на «Буковину». Не лише футболістів, а й тренерського штабу, керівників та вболівальників, які також відіграли велику роль у тому, що ми провели такий гарний сезон.
– Тієї єдиної поразки команда зазнала від «Чорноморця». Матч викликав багато обговорень у вболівальницькому середовищі, зокрема звучали звинувачення, що цю гру «Буковина» «здала». Як ви реагували на такі розмови і що могли б відповісти тим, хто таке припускав?
– Хто розбирається у футболі, напевно, розуміє, що такого зараз бути не може. Я вже казав, що цей матч, який ми програли – це випадковість, тому що ми всю гру домінували та створювали моменти. Але воротар суперника діяв надійно, або ж ми не змогли реалізувати свої нагоди. При рахунку 1:2 у мене був хороший момент, я міг краще вдарити, і, думаю, ми точно не програли б цю гру. А вболівальники, які пишуть, що ми здали матч, – це здебільшого, як я бачив у коментарях після гри, старші люди, які ще пам’ятають часи, коли в українському футболі подібне траплялося. Більшість таких писали. А хто реально розбирається у футболі, так не думає. Можу сказати від себе: після гри з «Чорноморцем» фанати, які були на трибунах, дякували нам за матч, тому що бачили – ми викладалися на 100% і до останньої секунди намагалися виправити ситуацію. Наша мета була завершити сезон без поразок у чемпіонаті, адже такого ще ніхто не робив за всю історію. Ми хотіли, щоб футбольний клуб «Буковина» увійшов в історію, але, на жаль, не вдалося.
«Я не помилився, що зробив цей крок і перейшов у «Буковину».
– Ви стали найкращим бомбардиром Першої ліги з 18 голами. Наскільки для вас це важливий індивідуальний показник і що стало ключовим у цьому результаті?
– Так, приємно, що я став найкращим бомбардиром, але завжди наголошую на тому, що для мене індивідуальні нагороди не є настільки важливими, як командні, тому що футбол – це командний вид спорту, і результати команди для мене завжди були важливішими. А те, що я став найкращим бомбардиром – це заслуга всієї команди. Без них не було б і мене. І навпаки – без моєї результативності, можливо, в тих матчах ми б не здобули перемоги. Але ми були всі одним цілим, тому це заслуга всіх, а не тільки моя.
– А які цілі ставите собі на сезон в УПЛ – як індивідуально, так і в межах команди? Чи є вже розуміння, за що реально може боротися «Буковина» на рівні еліти?
– Які цілі... Закріпитись у Прем’єр-лізі, щоб стати бойовою одиницею в УПЛ, я думаю, це був би гарний результат для нас. А особисті цілі... Мені подобається забивати, віддавати гольові. Подобається яскрава гра. Можна сказати, на кожен сезон, на кожну гру я ставлю завдання виходити допомагати команді, побільше голів забити, віддати гольову чи просто зіграти на команду. Для мене на кожен поєдинок стоїть ціль – перемога команди, і, звичайно, хочеться забивати голи, віддавати гольові, але не завжди виходить, звісно. Але що скажу за ціль – я командний гравець, тому хочеться забивати, і приємно забивати, але прагну, щоб команда перемагала.
– А якщо говорити конкретно про турнірне становище – лише закріпитися, чи топ-10 або, можливо, навіть вище?
– Якщо ми будемо в першій половині таблиці, то це буде гарний результат для нас як для першого року в УПЛ. Гадаю, топ-9, топ-8 було б непоганим підсумком, але нічого неможливого нема, може навіть кращий результат ми покажемо – все залежить від нас.
– Ви досить швидко стали одним із лідерів «Буковини» – це було очікувано для вас, чи швидкість адаптації дещо здивувала?
– Та я в принципі знаю Першу лігу, бо я там був, і стежив за нею. Я хотів змін і розумів, що вони мені потрібні, щоб трохи перезавантажитись. Обдумано йшов на цей крок. Ви самі бачите, які результати я показав за цей рік. Багато вболівальників критикували мене за моє рішення, але всі, хто критикували, зараз, напевно, побачили, що я показав. Думаю, я на 100% не помилився, що зробив цей крок і перейшов у «Буковину». Гадаю, тут виграв не тільки я, тут виграли всі.
– Досліджуючи вашу біографію, дізналася цікавий факт: ваш дебют у професійному футболі відбувся у Другій лізі саме в матчі проти Буковини. Чи правда це, якщо пригадаєте, і чи могли ви уявити, що згодом станете ключовим гравцем цього клубу?
– Чесно... Я чув про цей факт, але не пам’ятаю. Можливо, то був Кубок України, можливо Друга ліга, але чесно – не пам’ятаю точно. Колись я не міг про це подумати і повірити, тому що на той час я був ще досить молодим. І, в принципі, я б так не сказав і не подумав би навіть, що так може статись (усміхається).
– Окрім виступів за «Буковину», хотілося б трохи ширше розкрити вашу кар’єру для наших читачів. Ви ж мали досвід гри за кордоном. Як би порівняли рівень футболу там і в Україні на той момент?
– Насправді я грав у нижчих лігах і не можу порівнювати. Якщо брати нижчі ліги, там, де я був, і наші ліги того ж рівня, то там рівень сильніший, там професійніше до всього ставляться, там більш розвинена інфраструктура. Там у пʼятих, четвертих лігах деякі команди мають набагато кращі стадіони, у плані газону – ніж у нас у Другій лізі і Першій. Тому можу тільки сказати, що коли я був у тих командах, інфраструктура була кращою. Але якщо брати повністю, у мене був досвід виступів проти польських команд у товариських іграх на зборах і так далі. То я б не сказав, що наша УПЛ набагато слабша, ніж польська Екстракляса.
«Дуже гарні часи були в Рівному»
– Після повернення ви підписали контракт із «Вересом» і провели там п’ять років, стали ключовим гравцем і лідером команди. Що для вас означав цей період у Рівному – як у професійному, так і в особистому плані?
– Я там почав свою футбольну професійну кар’єру, можна так сказати, і Рівне назавжди для мене буде другим домом. Я завжди говоритиму про них тільки хороше. І, в принципі, я виріс там як футболіст і як особистість, тому про «Верес» можу говорити тільки позитивні речі.
– Наскільки непросто було залишати клуб після такого тривалого періоду перебування там?
– Завжди нелегко прощатися з командою, яка дала тобі багато, де ти розвивався, прогресував і починав. Але я розумію, що для мене, якщо хочу розвиватись далі, потрібне було перезавантаження. Маю думку, що я зупинився і вже потрібні були нові виклики, нові цілі. Я ухвалив таке рішення, але з УПЛ повертатись у Першу лігу – не завжди знаєш, як вийде. Це, можна сказати, моє рішення та моєї сім’ї: щоб перейти на новий рівень, потрібно було перезавантаження. Сподіваюся, я пройшов його і моя кар’єра буде зростати тільки вгору. Але насправді було важко прощатись, тому що я провів багато хороших років у Рівному. Дуже гарні часи були. Були і важкі, коли менше грав, але більше було позитивних моментів, ніж негативних.
– Наостанок трішки загальних запитань. Якби не футбол, ким би стали?
– Не знаю, можливо, стрімером (сміється). Подобається. Не знаю, мабуть, зараз стрімером, якби не футбол. Коли був малий, у мене була тільки одна думка – футбол. Більше мене нічого не цікавило, тому я і футболіст, напевно.
– Чи є у вас захоплення або таланти поза футболом, про які вболівальники можуть не знати?
– Можливо, не знають, що тенісом займаюсь, люблю грати в нього.
– Яким для вас виглядає ідеальний день без футболу?
– Відпочинок із сім’єю.
– Що допомагає вам відволіктися після напруженого сезону або важливих матчів?
– Спокій. Просто відпочинок вдома або з сім’єю піти погуляти. Або коли напружена гра, я можу заспокоїтись і пограти в комп’ютерні ігри.
– Яка ваша футбольна мрія?
– Стати чемпіоном України і дебютувати у національній збірній.
